З прийняттям Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року Закону «Про прокуратуру» остаточно визначено напрями реформування органів прокуратури та її місце і роль у системі органів державної влади.
Закон у цілому набирає чинності з 25 квітня 2015 року, проте окремі його частини вже діють з 26 жовтня 2014 року.

У цьому зв’язку слід звернути увагу на основні положення Закону:
І. Повне скасування з 26 жовтня 2014 року функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий "загальний нагляд").

Відтепер основна роль у виконанні таких завдань відводиться профільним органам державної влади. Зміни дозволять уникнути дублювання повноважень прокуратури та інших контролюючих (наглядових) органів. Окрім зменшення кількості перевірок, насамперед у сфері підприємницької діяльності, віднині буде чітко визначено відповідний державний (контролюючий) орган, який несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин.

ІІ. Звуження повноважень прокурора щодо представництва в суді інтересів громадянина або держави.
Визначено вичерпний перелік громадян, представництво яких здійснюватиме в суді прокурор: неповнолітні, недієздатні, обмежено дієздатні.

Інтереси держави в суді прокурор представлятиме лише у випадках порушення або загрози порушення її інтересів, якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, а також якщо відсутній компетентний орган.

При цьому взагалі виключається можливість здійснення прокурором представництва інтересів держави у правовідносинах, пов’язаних із діяльністю державних компаній, виборчим  процесом, проведенням референдумів, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, які здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань.

ІІІ. Вдосконалення організаційної структури органів прокуратури.
З метою усунення дублювання повноважень та підвищення ефективності діяльності органів прокуратури формується наступна системи органів прокуратури: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві та військові прокуратури. При цьому передбачається оптимізація структури, ліквідація спеціалізованих прокуратур (транспортних та природоохоронних), а також міських або районних в містах, районних або міжрайонних прокуратури там, де вони діють одночасно.
Зокрема в Чернівецькій області замість 17 міськрайспецпрокуратур буде 4 місцеві прокуратури: Чернівецька (у м. Чернівці), Кельменецька (у Кельменецькому, Сокирянському, Хотинському районах та м. Новодністровськ), Кіцманська (у Вижницькому, Заставнівському, Кіцманському, Путильському районах), Сторожинецька (у Герцаївському, Глибоцькому, Новоселицькому та Сторожинецькому районах).

IV.Доступ до професії прокурора та посилення гарантій його незалежності.
Запроваджуються підвищені вимоги до кандидатів на посаду прокурора (мінімальний стаж роботи у галузі права не менше двох років), а також прозора, конкурсна процедура добору кандидатів на посаду прокурора, яка включатиме проведення кваліфікаційного іспиту (тестування та виконання практичного завдання) і спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора у Національній академії прокуратури України.

Конкурсна процедура та наявність стажу на посаді прокурора запроваджується і при переведенні прокурора на посаду до органу прокуратури вищого рівня, що дозволить призначати на такі посади кваліфікованих прокурорів.
Урегульовано процедуру призначення прокурорів на адміністративні (керівні) посади в органах прокуратури, яка передбачає пріоритетну роль у цьому процесі органу прокурорського самоврядування - Ради прокурорів України.

Запроваджується чітка та змагальна процедура розгляду скарг на дії прокурорів, яка гарантує неупереджену їх перевірку.
Для посилення незалежності прокурора від прокурорів вищого рівня встановлюється порядок взаємовідносин між ними при наданні наказів чи вказівок. Зокрема, запроваджується право прокурора вимагати письмового підтвердження вказівки, якщо у нього виникає сумнів у її законності, а також право оскаржити таку вказівку до незалежного органу – Ради прокурорів України.

V. Створення органів прокурорського самоврядування.
Основним органом прокурорського самоврядування є всеукраїнська конференція працівників прокуратури. Вона призначатиме частину членів Вищої ради юстиції, Ради прокурорів України, яка вживатиме заходів щодо забезпечення незалежності прокурорів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка здійснюватиме функцію добору кандидатів на посаду прокурора та функцію дисциплінарного провадження.

Таким чином, новим Законом повноваження прокуратури у сфері суспільних відносин, обмежуються виключно її можливостями в рамках нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, кримінального провадження і судочинства, виконання судових рішень у кримінальних справах та конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді.

У цьому зв’язку слід зазначити, що громадяни зі скаргами і зверненнями не пов’язаних з цими питаннями слід звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідних державних (контролючих чи правоохоронних) органів, в центри безоплатної правової допомоги, до адвокатів або безпосередньо до суду.