Контраст contrast
Шрифт Очистити
Сховати налаштування
 
05.12.2019
Відновлено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

На виконання зобов’язанням України за статтею 20 Конвенції ООН проти корупції 2003 року, ратифікованої Верховною Радою України 18 жовтня 2006 року з метою відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 31 жовтня 2019 року Парламентом ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Зокрема,  Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 368-5, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення.
Так, за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, віднині встановлено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Активами є грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Законні доходи особи – це доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої
статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.
У зв’язку з цим, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), яким визначено підслідність вказаного злочину за детективами Національного антикорупційного бюро України (частина п’ята статті 216 КПК України).
Крім того, КПК України доповнено статтею 88-1, яка визначає, що докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.
Водночас, статтю 36 Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 7-3, яким до підстав припинення трудового договору віднесено набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках. 

При цьому, винна особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Також, статтю 258 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) доповнено частиною п’ятою, яка передбачає, що за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави застосовується позовна давність у чотири роки. При цьому згідно із доповненою частиною сьомою до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Разом з цим, до підстав припинення права власності, передбачених частиною першою статті 346 ЦК України віднесено «визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави».

Вказаний Закон набрав чинності з 28 листопада 2019 року – з дня, наступного за днем його опублікування в газеті «Голос України» від 27.11.2019 — № 227.



Відділ організаційного та правового забезпечення прокуратури Чернівецької області

 

кількість переглядів: 1069