З 5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.

Закон визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя як колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє у системі правосуддя України на постійній основі.

До складу Ради входить 21 член, з яких 10 – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, 2 – призначатиме Президент, 2 – Верховна Рада України, 2 – з’їзд адвокатів України, 2 – всеукраїнська конференція прокурорів, 2 – з’їзд представників юридичних ВУЗів. Голова Верховного Суду входитиме до складу ради за посадою.

До повноважень Вищої ради правосуддя віднесено питання: формування суддівського корпусу; розгляду справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність; дисциплінарного провадження щодо суддів; розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; звільнення судді з посади; надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом; тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя; переведення суддів; вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Прикінцевими та перехідними положення Закону передбачено, що з дня набрання ним чинності Закон України «Про Вищу раду юстиції» втрачає чинність, а Вища рада юстиції реорганізовується шляхом утворення Вищої ради правосуддя. При цьому Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції.

З метою забезпечення діяльності нового органу внесені зміни до КУпАП, КПК України та інших законів. Зокрема, стосовно відповідальності за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена щодо надання інформації, тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, порядку затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом, порядку обрання членів Вищої ради правосуддя Верховною Радою України тощо.

Так, у абзаці 5 пункту 1 частини 5 статті 216 КПК України, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України віднесено кримінальні провадження про злочини, вчинені суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

Крім того, КПК України доповнено положеннями про новий орган досудового розслідування – «орган Державної кримінально-виконавчої служби України», слідчим якого надано повноваження здійснювати досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України.