Законодавчі зміни щодо повноважень органів прокуратури у сфері захисту прав громадян та розгляду звернень

Верховною Радою України  14.10.2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру», який набрав чинності  у повному обсязі 15.07.2015, згідно з яким  суттєво змінилися повноваження органів прокуратури. Однак, незважаючи на це, громадяни продовжують направляти до органів прокуратури звернення щодо захисту своїх інтересів та поновлення порушених прав, вирішення яких уже не входить до повноважень прокуратури.
     
Що входить до повноважень прокуратури
 
Відповідно до  ст.2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 на органи прокуратури України покладаються такі функції:
 
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
 
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
 
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
 
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
 
З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені  Конституцією України.

Що змінилось

Значно звужені функції та повноваження у здійсненні прокурорського нагляду.
 
        1. Повноваженнями щодо проведення перевірок у порядку нагляду за додержанням законів органи прокуратури не наділені.

         2.  Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист (ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

         3.   Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України. (ст. 25 Закону України «Про прокуратуру»).
 
 Існуюча ситуація

         За 7 місяців 2016 року до  прокуратури Чернівецької області усього надійшло 3,5 тис. звернень.  Близько  двох тисяч  звернень вирішено по суті.  Більша частин  з решти не належала до компетенції органів прокуратури,  тому у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про звернення громадян» у 5-денний термін  була  скерована  для розгляду по суті за належністю відповідному органу чи посадовій особі.
 
        У таких випадках громадянин втрачає час на вирішення своїх питань, а органи прокуратури витрачають зайві час та бюджетні кошти на направлення звернення за належністю.     
 
Що робити

    Необхідно чітко визначитися, до компетенції якого органу влади, місцевого самоврядування, контролюючого органу чи посадової особи належить вирішення тих чи інших  питань:

- органи виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснюють виконавчу владу та забезпечення життєдіяльності міста чи іншої адміністративно-територіальної одиниці;
 
- Національна поліція забезпечує дотримання правопорядку та профілактику злочинності;
 
- Державна фіскальна служба здійснює контроль за додержанням податкового та митного законодавства;
 
- Державна фінансова інспекція контролює використання і збереження державних фінансових ресурсів;
 
- Державна служба України з питань праці забезпечує контроль за додержанням вимог законодавства про працю, охорону праці, промислову безпеку, вивчення та використання надр та ін.;
 
- Пенсійний фонд України здійснює контроль за додержанням законодавства про пенсійне забезпечення;
 
- Державна інспекція сільського господарства (комісія з ліквідації) контролює додержанням земельного законодавства тощо.
 
 - Держпродспоживслужба здійснює контроль за безпечністю харчових продуктів та ветеринарії, у сфері насінництва та розсадництва, держсанепіднагляду, ціноутворення та захисту прав споживачів

 - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контрлю – контроль за додержання вимог державних будівельних норм;

 - Державна інспекція Держтехногенбезпеки – додержання вимог протипожежних норм та правил;

 - Державна   інспекція  з енергетичного нагляду та режимами  споживання електричної і теплової енергії  – нагляд за додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій та мереж, вимог технічної експлуатації енергетичного обладнання об"єктів електроенергетики, підключених до об"єднаної  енергетичної системи України, за електричними та тепловикористовуючими устаноками та тепловими мережами споживачів та суб"єктів електроенергетики.
- Державна екологічна  інспекція - державний нагляд (контроль) за додержанням  природоохоронного законодавства (екологічна та радіаційна безпека,  використання та охорона земель, відтворення водних ресурсів,  охорону атмосферного повітря,  охорона, захист, використання та відтворення лісів, рослинного та тваринного світу, риби та інших водних живих ресурсів при поводження з відходами тощо.).

-Державна служба з лікарських засобів - контроль якості та безпеки лікарських засобів.

Зверніть увагу!

        Прийняті органами державної влади, місцевого самоврядування, контролюючими та іншими органами, підприємствами, установами та організаціями або їх посадовими особами рішення за зверненнями громадян можуть бути оскаржені до відповідного органу вищого рівня або до суду.
 
        Крім того, у судовому порядку можуть бути вирішені практично всі спори, які виникають у суспільних відносинах, а також оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, якими порушені права, свободи або інтереси громадянина.
 
        Допомогти громадянам у захисті прав та інтересів, у тому числі вирішенні своїх спорів у судах, покликана система надання безоплатної правової допомоги (Закон України «Про безоплатну правову допомогу»).
 
         На території Чернівецької області створено Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області у складі : Чернівецького міського центру, Вижницького та Кельменецького  місцевих центрів.
 
        Основним завданням Регіонального центру є забезпечення надання визначеній Законом України «Про безоплатну правову допомогу» категорії осіб таких видів правових послуг:
 
- захист;
 
- здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
 
- складення документів процесуального характеру.
 
          Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснюєУповноважений Верховної Ради України з прав людини.
 
Уповноважений має право:
 
- безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;
 
- вимагати від посадовців і службових осіб сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків;
 
- особисто або через свого представника в установленому законом порядку:
 
- звертатися до судупро захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ провадження, відкритих за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями);
 
- вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду;
 
- ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень;
 
- перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами.
 
        Отже, запорукою своєчасного та ефективного відновлення порушених прав і свобод, перш за все, є необхідність визначення органу державної влади, місцевого самоврядування, контролюючого органу чи посадової особи, до повноважень яких належить вирішення проблемного питання, до яких і звертатися з вимогою сприяння у відновленні порушених прав.